A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр №1 Голосіївського району м. Києва

Поради та корисні розробки від вчителів-дефектологів ІРЦ №1

Теорія множинного інтелекту

 

Теорія множинного інтелекту 



СИМВОЛЬНІ ЗОБРАЖЕННЯ І ПІКТОГРАМИ

Матеріал для завантаження: 

https://drive.google.com/file/d/1kBWB7I-2zQ4Hrg_-PSJ1bCPcdkxdzLYY/view?usp=sharing



Альтернативна комунікація для осіб з особливими освітніми потребами

Фахівець (консультант) ІРЦ №1

Матеріал для завантаження: 

https://drive.google.com/file/d/1w-j7w6Y2zGotCQQ6NjEWz9U8yG5RgBGu/view?usp=sharing

#UAразом



Розроблено на сайті Canva (з використанням матеріалу М. Таубмана та Р. Ліфа).


Розроблено з використанням матеріалів та на платформі Canva.

Фахівець (консультант) ІРЦ №1


Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Сьогодні поговоримо про те, як навчити дитину самостійно починати соціальний контакт та взаємодію. Акцент робимо на розвитку самостійності всередині природної ситуації.


Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана



Сьогодні поговоримо про те, як навчити дитину з особливими освітніми потребами реагувати та відповідати на вербальний та невербальний початок спілкування з іншими людьми (наприклад, на репліки, питання, вказівки, жести) в природних умовах.



Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана

Розроблено на сайті Canva з використанням матеріалу Р. Ліф, Дж. Макєкена (більше порад на нашому сайті у розділі "Поради та корисні розробки для педагогів та батьків").



Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана

Розроблено на сайті Canva.com з використанням матеріалу Е. Шоплера, М. Ланзинд



Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана

Розроблено на сайті Canva з використанням матеріалу Р. Ліф, Дж. Макєкена



Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана

Розроблено на сайті Canva з використанням матеріалу Р. Ліф, Дж. Макєкена.



Дуже багато батьків повідомляють, що у дітей з особливими потребами є проблеми з харчуванням. Як це може виявлятись? Найрозповсюдженіша проблема – обмеження різноманітності продуктів (деякі діти можуть обмежувати себе 3-4 видами продуктів). Також можуть з’явитись проблеми з поведінкою під час харчування; спроб батьків змусити дитину з’їсти новий продукт. Діти можуть їсти речі, які не придатні до харчування тощо. 



Рекомендації розроблені з використанням матеріалу Рона Ліф та Джона Макєкена

Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Сьогодні поговоримо про позитивне середовище для веселого, комфортного та ефективного навчання осіб з ООП. 

 

 

 

 

Уявіть свою реакцію на дії дитини, яка намагається вхопити матеріал для заняття. Без найменших роздумів ми одразу забираємо ці матеріали, щоб повернути собі контроль над ними. Однак саме таке фізичне втручання і призводить до того, що дитини ще активніше бажає отримати контроль над ситуацією. А потім ми одразу вимагаємо від дитини повного виконання поставлених умов гри чи завдання; не звертаємо увагу на навколишнє середовище (зайві звуки, відволікаючі речі тощо), на реакції дитини. Як результат –  зовсім не вибудовується співпраця. Що ж робити?

Пропонуємо Вам короткі рекомендації (розроблені з використанням матеріалу Рона Ліф та Джона Макекєна). 



Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Сьогодні поговоримо про мовлення. 

Як допомогти дитині активізувати мовлення? Найпростіше – це залучати до роботи цікавий вид діяльності для дитини. Ви можете використовувати різноманітні стратегії під час веселих ігор та занять. Це допоможе отримати від дитини більший мовленнєвий відгук. Як саме це зробити? Пропонуємо декілька порад (розроблені з використанням матеріалу Тари Делані).


Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


А як щодо гри?

Головна задача ігор та занять – підвищити залученість дитини до світу навколо неї. Але досить часто можна почути, що гра для дітей з особливими потребами – це складна задача. Адже вони можуть відчувати труднощі не тільки з обробкою сенсорної інформації, але й з пасивним та активним мовленням, моторними навичками тощо. Це неминуче призводить до того, що дітям важко брати участь у грі, особливо, яку організовує сам дорослий, розуміти її хід, прилаштовуватись до умов та правил.

Наприклад: батьки саджають дитину на гойдалку на дитячому майданчику, а вона починає голосно кричати. Більшість батьків одразу заберуть дитину з гойдалки й, можливо, ще довго не повернуться до неї. А якщо при наступній спробі буде така сама ситуація – є велика ймовірність того, що про гойдалку можна забути надовго. Як же цього уникнути?

Пропонуємо Вам декілька порад (розроблені з використанням матеріалу Тари Делані).


Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Життя дитини від народження включає щоденно повторювані дії: сон, умивання, їжа, користування туалетом, одягання, роздягання тощо. Більшість дітей опановують навички самообслуговування мимоволі, шляхом наслідування дорослих, шляхом накопичення власного досвіду. Терміни формування цих навичок у дітей з особливими потребами затримуються з об'єктивних причин. Тому зараз завдання батьків полягає в тому, щоб навчити дитину акуратності в одязі, умінню доглядати за собою, допомогти дитині досягти якомога більшої самостійності у повсякденному житті.

Пропонуємо Вам декілька рекомендацій для реалізації цих важливих завдань. (рекомендації розроблені з використанням методичного посібника Цвєткової Г.)

Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська Оксана


Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами дуже важливе та цінне, але в той самий час воно потребує багато часу, кропіткої роботи та системності. Тому в наш непростий час дуже важливо допомогти та підтримати дітей, продовжувати навчати новому та закріплювати вже сформовані знання, уміння, навички.

Пропонуємо декілька вправ для батьків та спеціалістів, які можна використовувати для занять (матеріал розроблений з використанням книги Е. Шоплера, Л. Ватерса та М. Ланзінда).

Фахівці (консультанти) ІРЦ №1: Самороковська О., Афанасьєва Н.


Ефективність процесу навчання багато в чому визначається тим, чи спирається засвоєння понять на знання конкретних фактів, наявність уявлень дитини про ті предмети, явища, процеси, які дані поняття відображають, що сприяє правильному розумінню законів природи людського суспільства. Тому під час роботи з дитиною дуже важливо використовувати наочність. 

На сучасному етапі розвитку дидактики наочність можна визначити як принцип навчання, який ґрунтується на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. 

За допомогою пояснень, прикладів можна створити уявлення про те чи інше поняття, тобто можна навчати наочно, спиратись на ті ж образи, уявлення, дії, які є в особистому досвідідитини. Це дозволяє говорити про наочність словесну і предметну (https://studfile.net/preview/5189195/page:28/.

Пропонуємо Вам декілька варіантів наочності для самостійної роботи з дитиною вдома (розроблено на сайті canva.com).  

Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська О.О.


Режим дня — чітко встановлений розпорядок життя дитини протягом доби, що передбачає чергування неспання та сну, а також раціональну організацію різних видів діяльності.

Правильно організований режим дня — необхідна умова  розвитку дитини, особливо в цей складний для всіх час. Чітке планування дня допомагає зміцненню здоров’я, підтримки високого рівня фізичної та розумової активності, надає елемент запланованості та стабільності. До того ж, дотримання режиму впливає на розвиток нервової системи, виробляючи звичку до певної діяльності, та запобігає виникненню негативних емоційних станів і перевтоми.

Пропонуємо Вам декілька прикладів яскравих розкладів для Вашої дитини (розроблено на сайті canva.com). 

Фахівець (консультант) ІРЦ №1, Самороковська О.О.

Від Божко С.В.

 

Корисна інформація від сурдопедагога

Розумова відсталість

Серед учнів загальноосвітніх шкіл можуть бути й такі, що не в змозі засвоїти програму навіть початкових класів ЗОШ ні за умов додаткової роботи вчителя, а ні при дублюванні 1 класу. Такі діти відрізняються низьким рівнем загальної обізнаності, конкретністю мислення, примітивністю суджень, бідністю словника, несформованістю зв'язного мовлення, коливанням уваги, стійким зниженням працездатності, низьким рівнем научуваності. Це діти з розумовою відсталістю.

Розумова відсталою називають дитину, в якої стійко порушена пізнавальна діяльність внаслідок органічного ураження головного мозку.

В залежності від віку, в якому відбулося ураження головного мозку, розрізняють олігофренію та деменцію.

Олігофренія – стійке незворотне порушення психічного розвитку, з перевагою інтелектуальної недостатності, внаслідок вродженого чи набутого в ранньому дитинстві (до 2 років) ураження кори головного мозку. Для олігофренії характерна тотальність ураження: мислення в цілому, темпу психічних процесів.

Деменція – виникає при ураженні мозку в віці після 2 років, коли значна кількість мозкових структур вже сформована. Для деменції характерна парціальність інтелектуальних розладів. Наприклад, при травматичній деменції найбільш характерним є розлад пам'яті; для деменцій пов'язаних з інфекційними ураженнями нервової системи характерні грубі порушення уваги.

За ступенем зниження інтелекту олігофренія поділяється на групи: легка розумова відсталість (дебільність), помірна розумова відсталість (імбецильність нерізко виражена), тяжка розумова відсталість – (виражена імбецильність), глибока розумова відсталість – (ідіотія).

Легка розумова відсталість (ЛРВ) (дебільність) – найлегший ступінь слабоумства. (ІQ – 50-70). Основний контингент спеціальної школи складають діти з легкою розумовою відсталістю. Програма спеціальної школи складена з врахуванням психологічних особливостей дитини. Основну увагу спеціальна школа приділяє не рівню освіти, а соціальній адаптації та професійно – трудовій підготовці дитини.

В дошкільному віці інтелектуальний дефект виражений негрубо, в шкільному – значно. Мислення дітей з ЛРВ наочно-образне, наочно-дійове, конкретне. Недостатньо розвинена здатність до узагальнення, порівняння, встановлення внутрішніх зв'язків між предметами. Судження примітивні, нерідко несуттєві. Діти погано розуміють зміст прочитаного. З трудом засвоюють кількісний зміст числа. Навіть прості задачі розв'язують лише за допомогою. Мова бідна. Словник побутового характеру, фраза примітивна, нерідко аграматична. Діти з легкою розумовою відсталістю можуть мати всі порушення мовлення, як і нормально розвинені діти, нерідко мають локальні розлади мовлення – алалію, афазію. Новий матеріал краще сприймають з опорою на наочність. Емоційно – вольова сфера незріла: в поведінці імпульсивність, відсутня допитливість, слабкість ініціативи. До життя діти з ЛРВ пристосовуються добре.

У дітей з легкою розумовою відсталістю нерідко спостерігаються розлади шкільних навичок:

Алексія – повна нездатність чи втрата здатності оволодіння процесом читання.

Дислексія – часткове порушення процесу читання, яке виявляється в характерних стійких помилках.

Аграфія – порушення письма, повна нездатність оволодіти процесом письма або втрата навичок письма. Здатність до копіювання, зазвичай, зберігається.

Дисграфія – часткове порушення процесу письма, при якому спостерігаються стійкі помилки: спотворення та заміни букв, перевертання звукоскладової будови слова, порушення злитності написання окремих слів в реченні, аграматизми на письмі.

Акалькулія – нездатність виконувати математичні дії. Діти з акалькулією не в змозі провести арифметичні дії навіть в межах 10.

Діти, у яких визначено діагноз: дислексія, дисграфія, акалькулія працюють не за загальним планом класу, а по індивідуальному плану, який складає вчитель по мірі засвоєння дитиною матеріалу.

Діагноз «акалькулія» виставляється лікарем-психіатром з 3-го класу. Підставою для припущення, що у дитини акалькулія, може бути те, що на протязі тривалого часу вчитель систематично працює з дитиною по формуванню елементарних математичних знань, але вони не засвоюються. Дитина погано орієнтується у числовому рядку, не формується поняття про число, не засвоює склад числа, арифметичні дії виконує лише на конкретному матеріалі в межах 10-20, і то з допомогою.

Рішення про навчання учнів за індивідуальним планом по предмету приймається педагогічною радою за поданням шкільної ПМПК, або психолого-медико-педагогічного консиліуми.

Пам'ятка для вчителя, який працює з дитиною, що має легку розумову відсталість:

1. Пам'ятайте, що час, протягом якого дитина може концентрувати увагу – 5-7 хвилин, в кращому випадку – 15 хвилин.

2. Матеріал подавайте в доступній формі.

3. З метою активізації активної уваги міняйте види діяльності.

4. Навчання повинно носити предметне – наочний та практичний характер.

5. Спиратись на більш розвинені здібності дитини в подоланні недостатності інтелектуальної сфери.

6. Для дітей з низьким рівнем працездатності зменшуйте об'єм завдань.

7. Враховуючи слабку пам'ять, матеріал подавайте малими дозами, з багаторазовим повторенням.

8. Закінчуйте заняття, коли дитина втомилась.

9. Відносьтеся з повагою до дитини та її батьків.

Помірна розумова відсталість (імбецильність). Середній ступінь розумової відсталості. ІQ = 35-49. У спеціальних школах навчаються за індивідуальними програмами розвитку в окремих спеціальних класах. Можуть відвідувати реабілітаційні центри, групи при спеціальних школах, направлятися до будинків-інтернатів для дітей – інвалідів УСЗН. Навчання проводиться за індивідуальними програмами розвитку дитини, які складають фахівці закладу після психолого-педагогічного вивчення дитини. Рекомендована соціальне – трудова реабілітація.

Діти (більшість) самостійно пересуваються, здатні оволодіти навичками самообслуговування. Мислення конкретне. Недостатньо розвинута мова з аграматизмами. Здатні виконувати під контролем елементарну фізичну роботу (підмітати, переносити невеликий вантаж, клеїти конверти тощо). При регулярних заняттях в групах будинків-інтернатів навчаються читати буквар за 4-5 років. Читання неусвідомлене.

Тяжка розумова відсталість – ІQ = 20-34. За інтелектуальним розвитком діти схожі на групу дітей з помірною розумовою відсталістю, проте у них більш страждає моторика, Мовою не користуються. В спеціальних школах не навчаються. Рекомендується соціально-побутова, або медико-соціально-побутова реабілітація, влаштування до будинків для дітей-інвалідів системи УСЗН, центри реабілітації.

Глибока розумова відсталість (ідіотія) - ІQ менше 20. Діти не навчаються. Рекомендується соціально-побутова, або медико-соціально-побутова реабілітація, влаштування до будинків-інтернатів для дітей-інвалідів системи УСЗН.

Фізичний розвиток може бути різним. Одні діти самостійно ходять, інші – не пересуваються. Мислення та мова майже зовсім не розвинені. Діти не говорять. Себе обслуговують частково, або ж зовсім не обслуговують. Емоції обмежені реакціями задоволення та гніву. Працездатність стійко втрачена. Такі хворі потребують постійного догляду.

Поради від олігофренопедагога

Як навчити дитину самостійно одягатися

Інформація від тифлопедагога

 

 

 

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора