Як нікого не образити? Три золоті правила етичної комунікації
На перший погляд, кількість слів та фраз, які рекомендують використовувати, щоб нікого не образити може фруструвати. Але насправді все не так складно, якщо розуміти підхід, а не вивчати терміни, як правила з граматики у школі.
А підхід дуже простий: будь-яка людина заслуговує на повагу. А повага до людини – це бачити в ній цілісну особистість, а не лише якийсь один аспект.
Саме тому, коли ми кажемо «інвалід» (епілептик, ампутант) ми робимо найгірше — ігноруємо людину і концентруємось виключно на її стані чи хворобі.
Є три прості правила етичної та необразливої комунікації.
Правило перше: Спочатку людина. На першому місці має бути слово, яке позначає індивіда. Людина, дитина, чоловік, жінка, користувач, користувачка тощо.
Не інвалід, а людина з інвалідністю
Не ампутант, а людина з ампутованою кінцівкою або людина, яка користується протезом.
Правило друге. Не перебільшуйте. Речі можна і треба називати своїми іменами. Використання евфемізмів – слів, які мають пом'якшити чи приховати якісь явища – варто уникати.
Наприклад, казати «сонячні діти», коли йдеться про людей з синдромом Дауна чи «діти дощу», коли йдеться про людей з аутизмом – це романтизувати деякі стани, а дорослих людей такий підхід інфантилізує. Це нормально визнавати якісь стани чи діагнози. Просто нехай вони не затьмарюють саму людину.
Правило третє: Не узагальнюйте. Уникайте фраз: «Усі люди з інвалідністю» або «Усі люди старшого віку». Всі люди дуже різні й мають різні ситуації. На це варто зважати.
Ці правила важливі не лише, коли йдеться про людей з інвалідністю. Вони помічні, коли необхідно описати абсолютно різні життєві обставини.
Не самотня мати/батько, а мати/батько, що самостійно виховують дитину.
Не полонений, а людина, яка пережила полон.
Не сліпий/глухий, а людина з порушенням зору/слуху тощо.
Так само і про засоби реабілітації, якими користується людина.
Інструменти, які допомагають людині бути незалежною, всього-на-всього інструменти. Головною залишається людина та її особистість.
Тому:
Людина, яка користується кріслом колісним.
Людина, яка користується білою тростиною.
Людина, яка користується милицею/протезом/слуховим апаратом тощо.
Якщо ви хочете глибше ознайомитись з темою, то в коментарях залишаємо додаткові матеріали.
Україно-швейцарський проєкт «Реабілітація травм в Україні»
Джерело: TRUE. Реабілітація травм для України
