Травмуючі спогади у дітей та їх наслідки
Вперше про психологічну травму вчені почали говорити після Другої світової війни. Вони звернули увагу на те, що діти поруч з дорослими переживали важкі події легше.
Якщо травмувальна подія перевищує психічні – когнітивні й емоційні – та фізіологічні можливості до опанування нею, то виникають такі реакції:
Травмуючі спогади, наповнені негативними почуттями:
- яскраві та хаотичні образи;
- спогади, які не вдається забути;
- раптові згадування про фрагменти подій чи тілесні відчуття, що виникали в травмувальній ситуації;
- вкрай неприємні спогади, що вриваються у свідомість; страх, злість, почуття безпорадності й втрати контролю, порушення сну, кошмари.
Когнітивні наслідки:
виникнення стійких і нав’язливих думок (переконань), які супроводжуються негативними переживаннями і хибно відображають реальність.
Діти, які пережили травмувальну подію, можуть фіксуватися на двох типах думок (переконань):
«Важливі люди в моєму житті не можуть забезпечити мою безпеку» – втрата довіри до оточення.
«Надбання нових знань і вмінь також не забезпечує безпеку» – втрата довіри до себе (негативний образ себе).
Для того, щоб знизити подібні наслідки у дітей та сприяти їх зціленню необхідно:
- забезпечити (відновити) почуття безпеки;
- залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, прогулянки на свіжому повітрі тощо);
- відновити режим дня, наскільки це можливо, це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя;
- надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо;
- вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання;
- дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття;
- пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами, розуміння ситуації в цілому та причин того, що відбулося, є важливою і працює за для зцілення;
- залучати дитину до спілкування з однолітками.
