Як освіта впливає на молодь: Роль школи і вчителя у формуванні тісних соціальних зв’язків
Освіта у час війни — це значно більше, аніж навчання. Вона формує та зберігає довіру між дітьми й дорослими, між родинами, вчителями та громадою. Ця довіра формує соціальний капітал — те, завдяки чому люди залишаються у громаді та об’єднуються, щоб діяти разом навіть у найважчі часи. У матеріалі зібрали головні висновки дослідження благодійного фонду SavED «Війна, освіта та соціальний капітал». Як освіта під час війни впливає на молодь? Як формується відчуття приналежності у молоді та як школа та довіра до вчителів сприяє побудові тісних зв’язків?
Як формується відчуття приналежності у молоді?
Один із ключових сигналів дослідження простий — соціальні зв’язки не виникають без зусиль. Для цього потрібен простір, де люди регулярно зустрічаються, спілкуються, співдіють та відчувають безпеку. Для підлітків таким простором часто є заклади освіти — навіть тоді, коли все навколо нестабільне. Адже саме освітній простір стає опорою для відновлення соціальних зв’язків, місцем безпеки та підтримки, а також джерелом відчуття належності до громади.
Дані дослідження savED свідчать, що відчуття приналежності та легша інтеграція в громаду формуються там, де є:
- задоволеність навчанням;
- присутність друзів;
- довіра до дорослих;
- легкість встановлення соціальних звʼязків;
- позитивна оцінка можливостей працевлаштування;
- відчуття сенсу у своїх діях;
Так, учні, які відвідують школу комбіновано або очно, значно частіше мають багато друзів (57%), а серед тих, хто навчається дистанційно, таких лише 41%.
Крім того, «своїми» у школі почуваються 64% учнів, які навчаються очно, 68% учнів, які навчаються дистанційно, та 59% учнів, які навчаються у змішаному форматі.
Водночас, 53% учнів відчувають себе повністю або переважно частиною громади, ще 15% — скоріше належать, 32% учнів не мають такого відчуття. Учні родин ВПО і ті, хто не переміщувався, показали майже однаковий рівень інтегрованості (54% та 53% відповідно).
Як школа сприяє побудові тісних зв’язків?
Дослідження засвідчує, що освіта в умовах війни є не лише сферою здобуття знань, а й одним із головних середовищ відновлення соціального капіталу. Освітній простір, школа і пов’язані з нею інституції формують довіру і створюють умови для соціальної взаємодії та підтримки. Позитивний досвід взаємодії між учнівством, педагогами і батьками здатний зміцнювати відчуття належності до громади.
Зокрема, йдеться про те, що:
- довіра до вчителів створює основу для «bonding social capital» — тісних зв’язків усередині шкільного середовища, що забезпечують підтримку, посередництво в конфліктах та розвиток шкільного самоврядування.
- доброзичлива атмосфера у школах підсилює відчуття безпеки й належності, формуючи ядро соціального капіталу.
- позашкільні гуртки та секції сприяють горизонтальним зв’язкам і формують навички співпраці, особливо цінні в умовах руйнувань та втрати рутин.
- молодіжні проєкти дають підліткам досвід лідерства, громадської участі й створення нових соціальних мереж. Вони формують соціальну залученість — включення в суспільно важливі процеси. Це зміцнює соціальний капітал через досвід співпраці, впливу, а також створення нових соціальних зв’язків поза межами звичного оточення.
- шкільне самоврядування забезпечує досвід відповідальності й впливу, сприяючи розвитку вертикального соціального капіталу.
Тож школа не зводиться лише до будівлі та освітніх програм. Це глобальніший процес, що потребує збереження зв’язків між людьми: дружби, підтримки, здатності домовлятися, довіри до дорослих поруч. Без цього громада стає крихкою — навіть, якщо формально «все працює».
Аналітичний звіт за результатами дослідження доступний тут.
Матеріал підготовлений за результатами презентації дослідження та дискусії «Освіта як середовище відновлення: соціальний капітал у час війни», яка відбулася в межах спільної ініціативи Могилянської стратегічної агенції (M-S-A), Kernel та БФ «Разом з Кернел» за партнерської участі savED.
Джерело: НУШ
