Вплив натуралістичних (рутинних) розвивальних поведінкових втручань (NDBI) та альтернативної комунікації на мовний розвиток дітей з розладами аутистичного спектру з мінімальним мовленням
В статті "Вплив натуралістичних (рутинних) розвивальних поведінкових втручань (NDBI) та альтернативної комунікації на мовний розвиток дітей з розладами аутистичного спектру з мінімальним мовленням" подаються конкретні техніки з розвитку мовлення для щоденного використання. Саме поєднання натуралістичних поведінкових втручань та альтернативної комунікації дає кращі результати.
Як же розвивати мовлення дитини вдома?
Слідувати за ініціативою дитини.
Дорослий входить у ту активність, яку дитина вже обрала. Якщо дитина крутить машинку, мовлення розвивається навколо машинки, а не навколо нав’язаного завдання. Це одна з базових характеристик NDBI.
Моделювати коротке функціональне слово або фразу.
Замість вимоги повторити, дорослий сам дає просту мовну модель у момент дії: “ще”, “дай”, “їде”, “відкрий”. У статті це описано як моделювання в природному контексті.
Робити комунікативну паузу.
Після свого слова або перед бажаною дією дорослий коротко чекає, щоб дитина отримала шанс відповісти словом, звуком, жестом або поглядом. У NDBI це працює як створення природних можливостей для ініціації.
Природне підкріплення відразу після спроби.
Якщо дитина хоч якось повідомляє про бажаний предмет чи дію, вона відразу отримує саме цей предмет або дію. Наприклад: дитина сказала “ще” - відразу даємо бажане (наприклад бульбашки). Це називається природними непередбаченими обставинами/підкріпленням.
Розширення висловлювання (expanding).
Якщо дитина сказала одне слово, дорослий додає трохи більше. Дитина: “м'яч” → дорослий: “великий м'яч” або “м'яч котиться”. Так дитина чує наступний крок мовлення без прямого тиску.
Підказка з поступовим зменшенням допомоги (підказка+загасання). Спочатку можна дати легку підказку: показати, вказати, частково почати слово, використати картинку. Потім підказки зменшуються, щоб дитина більше ініціювала сама.
Використовування альтернативної комунікації безпосередньо під час гри. Не окремо «вивчити картки», а ввести картинку, кнопку мовленнєвого пристрою або символ у момент реальної потреби: запитати, звернути, прокоментувати.
Автори окремо наголошують: важливо регулярно відстежувати прогрес і змінювати стратегію, якщо вона не працює саме для цієї дитини.
https://link.springer.com/article/10.1007/s10803-024-06382-7
Джерело: Аутизм INFO
