Джерело: DOCCU
Як підтримати свою дитину вдома?
Стрес через війну лишає свій відбиток на кожному з нас. І з часом лишень накопичується, ніби снігова куля. Не винятком є і наші діти. Якщо помітили у вашій дитині зміни у поведінці та емоційних реакціях — ця інформація для вас!
Хочемо нагадати вам про наше напрацювання — посібника, який розробила ГО DOCCU за підтримки Finn Church Aid Ukraine в межах проєкту «KOLO Clubs 2.0» ще у 2023 році, але який не втратив актуальності й на сьогодні.
Як підтримати дитину вдома
Розмовляйте
Не тисніть. Поясніть дитині, що вона не зобов’язана говорити, але ви будете поруч й обов’язково вислухаєте, як тільки вона буде готова розповідати.
Проявіть співчуття, дайте зрозуміти дитині, що ви завжди на її боці, що ви підтримаєте її. Розмовляючи й підтримуючи, ви допоможете малечі набути “правильний” досвід і перешкодите формуванню спогадів, що травмуватимуть її у майбутньому.
Пояснюйте, що з дитиною відбувається
Ніхто краще за вас не знає вашої дитини. Тому пояснюйте, що з нею відбувається. Говоріть про події навколо. Зважаючи на готовність дитини, обговоріть війну та трагічні події. Поясніть, чому вона відчуває саме те, що відчуває. Розкажіть, чому її реакція - чи то гнів, чи страх - нормальна на ненормальну ситуацію.
Слухайте та чуйте
Дитина час від часу може повертатися до розмов про травматичні події, відтворювати їх у малюнках або письмових роботах.
Посттравматичний стресовий розлад у дітей, як правило, викликає нав’язливі спогади, думки чи образи, які їм важко «вимкнути».
Тому слід об’єктивно оцінити ситуацію: якщо малюнки, твори, листи та розмови про пережиту травмівну подію не засмучують дитину ще більше, не погіршують її стан, а навпаки – сприяють покращенню як емоційного, так і загального стану, то перешкоджати такому проживанню не варто.
Проявляйте емоції
Намагайтеся швидко реагувати на реакції дитини (схоплюється, закриває вуха руками, ховається тощо): пояснюйте, що гучний звук – це може бути грюкіт дверей або щось могло впасти, луснула повітряна кулька, гучно ввімкнули музику тощо).
Допомагайте дитині повернутися до режиму
Якщо дитина втратила цікавість і не реагує на улюблені раніше заняття належним чином – продовжуйте пропонувати, оскільки наявність вибору сприятиме поверненню дитині відчуття контролю.
Знаючи вподобання дитини, Ви можете запропонувати:
пограти в ігри;
поспівати пісень або послухати музику;
приготувати улюблену страву;
помалювати, зробити аплікацію або скульптуру;
пограти з друзями;
поплавати, пограти з м’ячем або обрати інший вид спорту.
Знаходьте пояснення
Намагайтеся швидко реагувати на реакції дитини (схоплюється, закриває вуха руками, ховається тощо): пояснюйте, що гучний звук – це може бути грюкіт дверей або щось могло впасти, луснула повітряна кулька, гучно ввімкнули музику тощо).
Завантажити посібник ви можете за посиланням: http://surl.li/rpbom
Вчасна та правильна допомога може попередити значно глибші проблеми в майбутньому.