Корекційно-розвиткова робота онлайн
Онлайн-заняття фахівця (консультанта) Інклюзивно-ресурсного центру №1 Голосіївського району м. Києва. Платформа Zoom.
Казка про Страх
Мета: усвідомлення того, що страх - це захисна реакція організму, необхідна кожному для самозбереження.
Хід: Створив Бог Людину. І дав їй багато почуттів: радість, любов, сміливість, повагу (показати позитивні емоційні стани на смайликах). Подумав і додав страх, недовіру, злість (показати негативні емоційні стани на смайликах). «Навіщо?» – запитаєте ви. Ось і послухайте.
Пішла Людина світом. Йшла і раділа, бо прокинулася в ній любов до світу і радість. І так добре в неї на серці було, так радісно! Сподобалися їй такі почуття: любов і радість. Раптом побачила Дракона. Дракон хотів схопити Людину і понести в свою печеру. І тут Людина відчула Страх. Коліна в неї затремтіли, в животі неприємно зробилося, а ноги захотіли бігти щодуху. Так і зробила Людина. Побігла, тільки п’яти заблищали. Зупинилася Людина, відхекалася. І зрозуміла, що їй цей Страх не подобається! Не хоче вона більше його відчувати! І сховала його Людина в п’яту.
Йде вона далі. Почувається сміливою, пишається, що сховала свій Страх у п’яту. І вирішила тоді знайти Дракона і перемогти його! А Страх сидить собі в п’яті, мовчить та сил набирається! Не помітила цього Людина, та тільки Страх виріс більше за неї. А сил набрався таких, що почав уважати себе Господарем Людини! А вона тим часом знайшла Дракона і кричить йому:
- «Гей, Драконе, виходь з Людиною битися!».
Дракон і вийшов. Тут Страх, що сидів у п’яті і сил набирався, вийшов і більшим від самої Людини виявився! Охопив він Людину, не дає їй ні з місця зрушити, ні руки підняти. Тільки очі в Людини великі зробилися. А в очах - Страх величезний. Побачив те Дракон, схопив Людину і забрав у свою печеру. І кинув на саме дно.
Так сказав: «Бійся, бійся! Я страх люблю, я його їм!»
Розсердилася тоді Людина на свій Страх і вигнала його, сказавши:
- Забирайся геть! Немає в мені для тебе місця!
Страх тоді вийшов із Людини. Але забрав із собою вміння чути, бачити, бігти, відчувати. І вирішив Страх далеко не йти, а бути поблизу з Людиною - раптом та передумає і візьме його назад. Але Людина цього не помітила - так тішилася, що Страху позбулася!
Вилізла вона з печери і не побачила, що перед печерою стоїть сам Дракон, не почула, як він регоче, з’їсти її хоче! Вилізла Людина, хотіла було втекти - та не може! Хотіла Дракону відсіч дати - та не відчуває своїх рук і ніг (Страх усі відчуття забрав).
А Дракон відчув безпорадність Людини і вирішив її з’їсти! Почала Людина кликати на допомогу. А Страх тут як тут, запитує:
- Я можу тобі допомогти, я твій Страх! Пустиш мене до себе назад?
- Так, допоможи мені! Тільки пам’ятай, що я твій господар, а не ти - мій! Страх погодився. Погано йому без Людини – наче й немає його зовсім. І Страх повернувся. І повернув Людині вміння чути, бачити, бігти, відчувати.
Тоді Людина побачила Дракона - який він великий, почула його слова - як він збирається її з’їсти, відчула свої руки і ноги. Побігла швидко, витягнула із землі дерево-дуб разом із корінням, прибігла до Дракона та як стукне його! Виявляється, Сміливість давно вже зі Страхом товаришувала в Людині. І перемогла Людина Дракона!
А Страх вона собі залишила - за слугу став. Щоб попереджав про небезпеку та сили допомагав розраховувати.
Запитання:
- Чому людина спочатку відмовилась від емоції страху?
- Що забрав страх із собою?
- З якою умовою людина пустила назад страх?
- Яка риса характеру товаришує зі страхом?
- Про що попереджає страх, чим допомагає людині?
