Педагогіка партнерства під час війни: бути чуйними
Тривога, пришвидшене серцебиття, поганий сон за нинішніх умов – не ознака психічного розладу, радше нормальна реакція на пережиті події.
А от які наслідки стресу у школярів потребують особливої уваги та допомоги спеціаліста? Та чи може вчитель їх розпізнати?
Обов’язково повідомте батьків дитини, якщо помітили у неї:
- поведінкові труднощі (учень чи учениця плаче, емоційно, агресивно чи навпаки апатично реагує на буденні шкільні ситуації, не ладнає з однокласниками, уникає спілкування з ними тощо);
- ознаки посттравматичного стресового розладу (у дитини порушена пам'ять, увага, здатність вчитися, змінилася поведінка у спілкуванні чи грі тощо);
- агресію під час гри та відтворювання в ній пережитого досвіду (водночас втілення войовничих ролей у грі - нормальний прояв дитячої поведінки під час війни; важливо встановити правила поведінки та можливі дисциплінарні наслідки за їхнє невиконання).
Завдання вчителя - приймати дитину з усіма її емоціями, навіть негативними: допомогти розпізнати їх, пояснити причину виникнення, навчити з ними працювати.
Прийняття з боку батьків - інший важливий фактор. Найбільше дітям, які переживають стрес, потрібна саме підтримка батьків, які допоможуть їм впоратися з тривогою. Тож у складній ситуації педагогу варто розпочати діалог з батьками, опікунами чи іншими близькими дорослими школярів, які зможуть подбати про психічний стан дитини.
