Інклюзивна поведінка: розширюємо коло спілкування дитини
Для дітей нема нічого незвичайного у тому, щоб знаходити спільну мову з однолітками, разом гратися і не звертати уваги на будь-які зовнішні відмінності. Однак іноді у дітей можуть виникати труднощі у спілкуванні з однолітками. У статті ми розглянемо, як батьки можуть допомогти своїм дітям знайти друзів.
У наш час протестів і розбіжностей батьки найменше хочуть, щоб і їхні діти ворогували один з одним і вилучали когось із кола їхнього спілкування. Проте, таке трапляється. Діти і підлітки об'єднуються у компанії за інтересами. Іноді в таких компаніях не знаходиться місця дітям інших національностей або тим, у яких є будь-які фізичні вади. Така тенденція зберігається і в дорослому віці.
Психологи стверджують, що на певному етапі розвитку дітям властиво об'єднуватися в компанії з тими, хто схожий на них самих. Однак не варто заохочувати таку поведінку. Однорідні кола спілкування, – не ідеальне середовище для розвитку. Ми повинні навчити наших дітей більш толерантних форм поведінки – так ми допоможемо їх особистісному зростанню. Якщо ж ми дозволимо їм спілкуватися тільки у своєму вузькому колі, вони не зможуть розвиватися.
Спілкування у вузьких колах особливо шкідливе для тих, кого з них вилучають. Багато хто з дітей, яких не приймають однолітки, страждають від депресії і тривожності. Причини для такого неприйняття можуть бути різними. Наприклад, дітей з фізичними вадами часто не приймають у компанії через те, що вони не можуть брати участь в іграх нарівні з усіма. Дітей з бідних сімей не приймають через те, що вони не носять одяг модних брендів або користуються пільговим харчуванням у школі.
Дітей можуть виключати з компаній і через те, що вони не схожі на інших своєю поведінкою. Наприклад, діти з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю більш енергійні й імпульсивні, ніж їх однолітки. Також часто не приймають дітей з аутизмом, тому що вони не дотримуються особливих соціальних правил своєї групи однолітків.
На щастя, батьки можуть допомогти своїй дитині розвинути інклюзивне мислення. Воно принесе дитині велику користь протягом усього шкільного віку і в дорослому житті.
Читайте книги про різноманітність світу людей
Книги – чудові вчителі. З їх допомогою батьки можуть з раннього віку говорити з дітьми про такі речі, як етнічна або расова приналежність. Ви можете пояснити дитині, що інша раса – це не привід вилучати людину з кола свого спілкування. Можна також розіграти з дитиною ситуації, як вона може вчинити, якщо бачить, що іншу дитину ігнорують. Купуйте книги, герої яких – представники різних культур, які володіють різними фізичними здібностями.
Батьки повинні стежити за тим, які книги читає дитина, які ролики дивиться в Інтернеті тощо. Які цінності у них пропагуються? Чи порушуються у них питання різноманітності рас, релігій, соціального і економічного статусу?
Придумуйте дитині заняття, які розвивають у неї інклюзивне мислення
Сьогодні все більше батьків віддають дітей у спортивні секції, танцювальні студії тощо. Такі заняття проходять в обмежених групах, куди можуть увійти тільки діти з певними фізичними показниками. Діти з деяких сімей не можуть відвідувати такі секції через складне матеріальне становище. Такі заняття, безсумнівно, корисні, але вони не розвивають у дитини інклюзивне мислення.
Ви можете вибирати для дитини такі секції та гуртки, у яких можуть брати участь діти з різних груп. Сьогодні з'являється все більше позашкільних навчальних закладів, які можуть відвідувати діти з інвалідністю, діти з малозабезпечених сімей тощо. Діти займаються разом, спілкуються і отримують емоційну підтримку.
Крім цього, у багатьох містах проводяться окремі заходи, присвячені різним культурам і групам людей. Відвідуйте з дитиною такі заходи, щоб познайомити її з життям однолітків, які в чомусь відрізняються від неї.
Допоможіть дитині розширити коло свого спілкування
Дні народження, ігри на дитячому майданчику, позакласні заходи – за допомогою таких занять батьки можуть допомогти дитині знайти нових друзів і розвинути у неї інклюзивну поведінку. Поговоріть з учителями на батьківських зборах, щоб з'ясувати, у кого з класу є труднощі у взаємодії з іншими дітьми. Обговоріть, як можна вирішити цю проблему. Для цього можна організовувати нові заняття, в яких братимуть участь усі діти без винятку – ігри, екскурсії, походи тощо. Головна ідея – щоб усі діти були залучені до цих занять.
Долайте мовні бар'єри
Якщо в клас приходить нова дитина, яка погано говорить мовою, якою розмовляє більшість дітей, зазвичай вона мало взаємодіє з однокласниками поза школою. Батьки повинні допомогти дитині подолати психологічні бар'єри у спілкуванні, поки вона не освоїть мову на рівні, достатньому для вільного спілкування з однолітками.
В інклюзивних закладах, у яких займаються діти з вадами слуху, для вчителів і батьків проводять уроки жестової мови, щоб налагодити спілкування між дітьми. Учителі та батьки у свою чергу вчать дітей вітальних та інших фраз жестовою мовою, щоб використовувати їх у повсякденному спілкуванні.
Зверніть увагу на своє коло спілкування
Психологи вважають, що найкраща допомога дитині у тому, щоб сформувати своє коло спілкування, – це власний приклад. Перш, ніж учити чомусь дитину, варто задуматися про власні цінності. Як ви формуєте своє коло спілкування? Ви дружите і спілкуєтесь тільки з людьми свого соціального статусу або у вашому колі спілкування є люди з фізичними особливостями, представники інших культур тощо?
Недостатньо просто говорити дитині, що вона повинна спілкуватися з однолітками незалежно від їх національності або соціального статусу. Покажіть їй приклад інклюзивної поведінки. Обговорюйте питання інклюзивності в сім'ї. Дивіться всією сім'єю фільми, у яких показані ідеї рівності і різноманітності, і обговорюйте їх з дитиною.
Першоджерело: https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/10658/
