Що таке фразеологізми?
Розповідаємо, що таке фразеологізми, наводимо приклади фразеологізмів та пропонуємо завдання і вправи, які збагатять мовлення дитини цими стійкими сполуками слів.
«Не лови ґав», – часто чують дошкільнята та учні. «Яких ґав?», – природно дивується малеча, уперше чуючи таке дивне поєднання слів. «Ну, не літай у хмарах», – намагаєтеся пояснити ви. А дитина дивується ще більше: «У яких хмарах? Я ж пишу, а не літаю». «Ти пишеш, але як ротом мух ловиш», – відказуєте ви. Якщо дитина ніколи не мала справу з фразеологізмами, то їй годі втямити, про що йдеться. А ознайомити з ними дитину треба обов’язково. Адже фразеологізми є справжнім мовним скарбом та свідченням неповторності і багатства мови. Фразеологізми можуть суттєво збагатити мовлення дитини, наповнити його новими яскравими образами та смислами, додати емоційності, ознайомити з переносним значенням слів і занурити в новий, глибший рівень розуміння мови.
Отож, що таке фразеологізми?
Фразеологізми – це цілісні стійкі поєднання слів, які мають не буквальне, а образне, часто переносне значення. Фразеологізм – це фраза, значення якої часто не пов’язане зі значенням окремих слів у її структурі. Утім, ми все одно розуміємо, про що йдеться. Ось, наприклад, фразеологізм «кіт не валявся» означає, що нічого не зроблено. Але окремо слова «кіт» та «валятися», не значать «щось робити чи не робити». Незважаючи на це, більшість із нас відразу зрозуміє значення вислову. Чому так відбувається, пояснюємо далі.
Спробуйте себе поставити на місце людини (дитини), яка вперше чує про раків, які десь зимують і ґав, яких чомусь не слід ловити. Якщо ви хоча б трохи вивчали іноземну мову, то знаєте, як іноді складно зрозуміти носія мови, коли той промовляє певні фрази, а ви розумієте усі слова окремо, але укупі виходить нісенітниця. Ви йому про важливу справу, а він вам про шматок пирога, або ж ви про дощ, а він вам про котів та собак.
Річ у тім, що в кожній мові фразеологізми з’являються й утверджуються внаслідок тих чи інших культурно-історичних обставин, різних для кожного народу чи групи людей. Значення фразеологізму стає стійким і набуває саме такої усталеної структури поєднання слів, яка не змінюється впродовж тривалого часу й зазвичай передається від покоління до покоління чи є узвичаєною у певній групі людей. Усталені впродовж років, такі вислови стають справжнім надбанням мови, її культурним багатством. Дуже важливо спробувати донести до дітей необхідність плекати ці скарби рідної мови і користуватися ними.
До інших особливостей фразеологізмів можна віднести такі:
- Фразеологізми мають власні стійкі правила поєднання слів, які не завжди пов'язані з прямим значенням окремих слів у їхній структурі, а частіше з переносним. До прикладу, у фразеологізмах «клювати носом» чи «очі на лоба полізли» є дуже дивне, на перший погляд, поєднання слів, де «клювати» та «лазити» використовується не у прямому значенні.
- Часто цілий фразеологічний вислів можна замінити одним-двома словами, які є синонімом до фразеологізму. Наприклад, «брати ноги в руки» означає «побігти», «викинути з голови» – «забути», а «задерти носа» – «пишатися».
- Фразеологізми майже неможливо дослівно перекласти іноземною мовою. При перекладах треба шукати схожий за значенням вислів. Зазвичай, такі однакові за значенням вислови в різних мовах складаються із різних словосполучень. Англійський вислів «аs like as two peas in a pot», у якому буквально йдеться про горошини в горщику, можна перекласти українською мовою, як «схожі як дві краплі води». А польський вислів «robić z igły widły», у якому йдеться про виделку та голку, означає «не робити з мухи слона».
- Збагачене фразеологізмами мовлення стає виразнішим та емоційно забарвленим. У ньому з’являються колорит, образність та влучність. У кожного з нас у родині чи серед знайомих є людина, яка часто вживає під час розмови такі влучні вислови. Пригадайте, як цікаво слухати такого співрозмовника! Прислухайтеся самі до фразеологізмів у мовленні інших людей та навчайте «дитину «ловити» й колекціонувати такі вислови, особливо якщо вони линуть з уст бабусі чи дідуся. Варто завести спеціальний блокнот, куди дитина могла б занотовувати такі вислови.
Завдання і вправи для вивчення фразеологізмів із дітьми
Насправді діти легко запам’ятовують фразеологізми (якщо їм пояснити, що вони означають), бо крилаті фрази звучать незвично та й часто смішно. Спробуйте пригадати, за яких обставин ви самі вперше почули про своїх ґав, яких не треба ловити, про байдики, яких не треба бити і комара, який не підточить носа. А може, була ситуація, коли вам сказали, що ви промчали як вихор? Чи хотілося вам крізь землю провалитися? І точно ви літали від щастя. Що ви тоді уявляли?
Не знаючи, що таке фразеологізм, діти, природно, спершу буквально уявляють собі ситуацію, про яку йдеться у фразеологізмі. Це їх дивує і зацікавлює. Скористайтеся такою особливістю дитячого сприйняття і запропонуйте малечі уявити або намалювати зображення, яке відтворить буквальний зміст фразеологізму. Це заняття точно розвеселить усіх. А ще буде корисним, адже ви разом зможете поміркувати про те, що той чи інший фразеологізм означає, яким словом його можна замінити та коли краще вживати. Можна намалювати ілюстрацію до фразеологізмів: купатися в золоті, мотати на вус, під дудку стрибати, руки загребущі, кіт не валявся, ходити довкола, язик без кісток, шукати голку в сіні, кидати гроші на вітер, волосся стало дибки, пекти раків тощо.
Також варто малювати малюнки, які б ілюстрували ситуації, у яких доречно буде застосувати різні фразеологізми. Для такої роботи запропонуйте учневі чи учениці завдання з уже намальованими прикладами, які допоможуть дитині легше зрозуміти, що потрібно робити.
Дитині точно будуть до душі фразеологізми, пов’язані з тваринами (ведмідь на вуха наступив, битися як риба об лід тощо). Запропонуйте учневі вправу, у якій зібрані такі вислови.
Окрім того, скористайтеся завданнями:
- де запропоновано стійкі вислови про тварин із народними образними порівняннями. Такі вислови є часто вживаними, й усі ми іноді буваємо голодні як вовки. Або ж налякані як заєць;
- за допомогою яких можна навчитися шукати фразеологізми-синоніми, поєднуючи вислови у пари. Наприклад, дитина дізнається, що пекти раків та горіти із сорому значить те саме;
- у яких треба з’ясувати, що значить той чи інший вислів. Як-от, втратити голову чи накрити мокрим рядном;
- де пропонується описувати ситуацію з використанням стійкого вислову за картинкою, що зображує людей із різними рисами характеру. Можна побачити, як виглядає стріляний горобець та що значить як дві краплі води тощо.
Важливо, щоб дитина вміла застосовувати на практиці нові фразеологізми та використовувати їх у мовленні й на письмі. Для цього пропонуйте їй залучати фразеологізми в запропоновані речення. Або ж вигадувати речення із поданими виразами, виконуючи завдання з комплекту. Надзвичайна колекція фразеологізмів та їхнє тлумачення відкриє нове не лише вашому синові чи доньці, а й вам також. Спробуйте й самі у спілкуванні використовувати нові колоритні фрази – і помітите, наскільки барвистішим стане ваше мовлення.
Жива мова – це завжди більше, ніж набір граматичних правил та певна кількість слів. Усе багатство мови – образи, метафори, культурні особливості – дитина всотує уже з перших днів життя. Не забуваймо, що саме батьки та рідні є першими вчителями своїх дітей. Адже те, як вони розмовляють, їхній рівень поваги до мовної культури матимуть важливу роль, яка стане помітною тоді, коли дитина почне розмовляти, а потім читати, писати. Тому, якщо нам важливо, наскільки чутливою буде дитина до особливостей мови та наскільки розмаїтим буде її мовлення, то слід щонайменше замислитися над тим, як ми самі розмовляємо щодня. Збагачуйте свою мову новими словами і висловами, адже вчитися ніколи не пізно. Тим більше, якщо це заради дітей.
Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Джерело: Розвиток дитини