Як тілесні покарання дитини в сім’ї руйнують її особистість та впливають на подальше життя
ЯК ТІЛЕСНІ ПОКАРАННЯ ДИТИНИ В СІМ’Ї РУЙНУЮТЬ ЇЇ ОСОБИСТІСТЬ ТА ВПЛИВАЮТЬ НА ПОДАЛЬШЕ ЖИТТЯ
У попередній публікації ми вже звертали увагу на те, що частина батьків переконані, що незначне ляскання дитини по сідницях чи її струшування не є фізичним насильством, а ефективний метод виховання дитини. Найприкріше, коли такої позиції дотримуються не лише батьки, а й педагоги, які б мали захищати дитину від будь-якого насильства та проводити відповідну просвітницьку роботу з батьками щодо ненасильницького виховання дітей.
За даними звіту ЮНЕСКО “Безпечно вчитися та процвітати: покласти край насильству в освіті та через освіту”, оприлюдненого в листопаді 2024 року, 793 мільйони дітей шкільного віку живуть у країнах, де тілесні покарання в школі досі не повністю заборонені.
Ми проаналізували документи Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Глобального партнерства з ліквідації насильства щодо дітей, а також міжнародні дослідження та інші джерела, і всі вони демонструють негативний вплив тілесного покарання на розвиток дитини та подальше життя.
Фізичне покарання (ляскання по сідницях, шарпання, стусани тощо) здатне вплинути не лише на здоров'я дитини, а й на різні сфери її життя, зокрема освіту, соціалізацію, розвиток, поведінку тощо.
Застосування тілесного покарання до дитини може призвести до таких проблем у сфері освіти:
нижчої пізнавальної діяльності;
меншого словникового запасу;
нижчих досягнень із математики в 10-11 років;
нижчих показників IQ;
меншої мотивації відвідувати школу.
Про це свідчить доповідь Глобальної ініціативи “Тілесне покарання дітей: огляд досліджень щодо впливу та зв’язки”, підготовлена у вересні 2021 року. Вона аргументує, що тілесне покарання, може призвести до антисоціальної поведінки:
навчає, як не спійматися на поганій поведінці;
підриває повагу до батьків, педагогів та інших дорослих через страх отримати покарання від них;
породжує нездорові та токсичні стосунки між батьками й дітьми;
сприяє прояву агресії до інших, зокрема до однолітків, батьків, інших дорослих;
збільшує гіперактивність, емоційні розлади, агресію;
збільшує у п'ять разів насильницькі злочини;
збільшує ризики того, що кримінальна, антисоціальна поведінка дитини буде в дорослому віці.
Дослідження, в якому взяли участь понад 14 000 учасників із 32 країн, виявило, що:
діти, проти яких застосовувалися тілесні покарання, переносили їх у свої сім'ї в дорослому віці, тобто вчиняли насильство з власними дітьми та/або партнером;
чим більший у країні відсоток дітей, яких били, тим більший у країні відсоток жінок, яких б’ють їхні чоловіки, і навпаки.
У документі Глобальної ініціативи “Тілесне покарання дітей: огляд досліджень щодо впливу та зв’язки” зазначається, що фізичне насильство, зокрема тілесне покарання щодо дитини:
збільшує можливість психічних розладів;
провокує спроби самогубства;
сприяє набуттю залежності дітей від алкоголю та наркотиків;
формує у дітей синдром жертви, через це вони частіше стають жертвою нападів, у стосунках тощо;
породжує проблеми психічного здоров'я в дорослому віці.
У публікації на нашому сайті 
https://bit.ly/3CYjX75
докладно читайте:
які наслідки тілесного покарання для дитини;
куди звертатися, якщо дитина страждає від тілесних покарань у сім’ї;
куди телефонувати на гарячі лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству.
Також на нашому сайті є окрема публікація про причини виникнення жорстокого поводження з дитиною та міжнародні практики боротьби з насильством щодо дітей: https://bit.ly/416MZJC
Фото: freepik
Джерело: Освітній омбудсмен
