Поради щодо етики взаємодії з дітьми з інвалідністю
Як думаєте, чи можна запитувати у дитини з порушенням зору: «Ти дивилася цей мультфільм?». Підказка: можна.
Зібрали для вас топ-3 поради щодо етики взаємодії з дітьми з інвалідністю.
Спілкуйтеся на рівних. Без жалощів та захоплення. Не виділяйте дитину з інвалідністю та не створюйте особливих умов (наприклад, завищених оцінок).
Говоріть звичними словами. Як-от «подивися» — до дитини з порушенням зору чи «ходімо» — до дитини на кріслі колісному. Люди з порушенням зору «бачать» руками, а з порушенням опорно-рухового апарату — «ходять» у свій спосіб.
Використовуйте реальні терміни. Уживання метафор чи уникнення точних слів тільки ускладнює ситуацію. Краще говорити «дитина із синдромом Дауна», а не «сонячна дитина», або «дитина з особливими освітніми потребами», а не «особлива дитина» і тим паче не «інклюзятко» чи «дитина з інклюзією».
А щоб створити справді інклюзивне суспільство, поділіться цими знаннями зі своїми учнями. Для цього EdEra спільно з Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼєю Герасимчук та ЮНІСЕФ створила безоплатний Перший всеукраїнський урок про інклюзивність.
За покликанням завантажуйте навчальні матеріали та методичні поради для швидкої організації уроку і допоможіть дітям побачити, що різноманіття — це сила:
https://cutt.ly/pershyi-vseukrainskyi-urok-pro-inklyuzyvnist-dlya-vchyteliv
Урок створений у межах комунікаційної кампанії «Діти як діти», яка створена Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук у партнерстві з ЮНІСЕФ.
Джерело: EdEra
