Як батькам подолати негативні емоції
10 порад про те, як не піддаватися негативним емоціям і не керуватися ними в діях
Чи несуть наші почуття небезпеку? Ні. Але більшість із нас боїться сильних почуттів. Як своїх, так і почуттів дітей. Чому ж це відбувається?
Сила емоційних реакцій іноді приголомшує. Іноді нам хочеться когось ударити. І коли ми діємо під впливом наших емоцій, дозволяючи собі надавати шльопанців дитині, крикнути на чоловіка або зірватися на колегу – ми дуже шкодуємо про такі вчинки. Бувають моменти, коли ми не можемо витримувати сильні емоції, тому зриваємося на близьких людях. При цьому ми виправдовуємо свої дії, звинувачуючи у всьому своє оточення.
Чи потрібно придушувати емоції? Ні. Адже коли ми придушуємо почуття й емоції, зростає ймовірність того, що ми будемо діяти, виходячи з них. Емоції – це реакція на те, що відбувається. Звичайно, інші люди не можуть нав'язати нам емоції – вони належать нам, і вони виникають, коли ми інтерпретуємо події певним чином.
Але для організму емоції реальні, оскільки вони викликають виділення гормонів стресу. Коли ми придушуємо свої почуття, а не визнаємо їх, вони починають переповнювати нас. У якийсь момент керувати емоціями стає неможливо, і ми втрачаємо контроль над ними й тим, що відбувається навколо.
На щастя, можна навчитися керувати емоціями та знайти здоровий спосіб проявляти їх.
Дозвольте собі відчувати всі емоції, але не керуйтеся ними у своїх діях. Навчившись контролювати емоції, ми зможемо контролювати й свою поведінку. Пригнічуючи емоції, ми втрачаємо можливість свідомо їх контролювати, тому вони можуть несподівано спалахнути та привести до небажаних вчинків.
Звичайно, простіше сказати, ніж зробити. Якщо в дитинстві батьки не допомагали навчитися керувати емоціями, це може здаватися неможливим. На щастя, з часом управляти почуттями та емоціями стає все легше, тому що ви буквально «перепрограмовуєте» свій мозок. Розглянемо кілька рекомендацій, як це зробити.
Порада № 1. Дозвольте собі й дитині відчувати всі емоції
Помічайте їх. Приймайте їх. Визнайте як невід'ємну частину людської психіки. Гніватися, переживати, кричати, сміятися, плакати – все це звичайні емоційні прояви в житті людини. Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що дитині корисно жити в атмосфері придушення почуттів і емоцій.
Порада № 2. Контролюйте свою поведінку
Навіть якщо ви визнаєте, що ваша дитина може відчувати ревнощі до свого маленького брата, це не означає, що вона може бити його. Навіть якщо ви визнаєте, що вас дратують примхи дворічної дитини, це не означає, що ви можете на неї кричати.
Порада № 3. Зрозумійте, що емоції приходять і йдуть
Те, що ви сьогодні відчуваєте щось, зовсім не означає, що ви будете відчувати те ж саме завтра. Не прив'язуйтеся до своїх почуттів. Ви не «злий» чи «сумний». Просто в даний момент ви відчуваєте злість або смуток. Ви сильніші від найпотужніших своїх емоцій.
Порада №4. Не приймайте почуття на свій рахунок
Якщо дитина проявляє агресію у ставленні до вас, це не означає, що ця злість спрямована особисто на вас. Якщо ви гніваєтеся на чоловіка, це зовсім не означає, що він не має рації. Не потрібно взагалі шукати винних під впливом негативу.
Порада № 5. Звертайте увагу на те, як ви захищаєтеся від емоцій
Коли люди сумують, ображаються або розчаровані, їм буває важко витримувати ці почуття, тому вони відчувають злість. Тоді вони шльопають дитину, звинувачують чоловіка або говорять щось неприємне про своїх колег. Злість – це спосіб захисту, реакція організму на гормони стресу. Залишайтеся в контакті зі своїми прихованими почуттями страху чи смутку, і злість мине.
Порада № 6. Не піддавайтеся бажанням діяти, виходячи зі своїх почуттів
Коли вам необхідно терміново діяти, ви перебуваєте під впливом гормонів стресу. Зупиніться і зробіть кілька глибоких вдихів. Не потрібно нічого робити. Якщо сильні емоції відчуває дитина, не кричіть на неї: в таких ситуаціях вона захищається й не готова співпрацювати (коли дитина погано почувається, вона погано поводиться). Не вдавайтеся до дій, про які ви можете пошкодувати, коли негативні емоції вгамуються (наприклад, не розривайте стосунки з партнером, не звільняйтеся з роботи).
Порада № 7. Зрозумійте, не можна робити висновків на підставі негативних емоцій
«Мій чоловік не любить мене», «Начальник не цінує мою роботу», «Моя дитина виросте хуліганом» та інші «твердження» – це не більше, ніж ваші домисли, викликані впливом моменту й негативних переживань.
Порада № 8. Звертайте увагу на свої почуття в спокійному стані
Дихайте глибоко, приймайте свої почуття, відчуйте їх – так ви допоможете їм вийти назовні. Таким чином, ви будете вилікувані від старих емоційних травм і позбудетеся емоційних тягарів.
Порада № 9. Розглядайте свої емоції як інформацію для роздумів
Це мотивує вас на те, щоб вирішити проблему, коли ви заспокоїтеся. Наприклад, коли ви засмучені, ви можете вважати правильним змусити дитину зробити щось так, як ви цього хочете. Але коли ви заспокоїтеся, то знайдете більш ефективний спосіб досягнення взаєморозуміння.
Порада № 10. Пам'ятайте, що стресові ситуації – не найкращий час для вирішення серйозних проблем
Коли ситуація загострюється, почніть з того, що допоможіть усім заспокоїтися й відчути себе в безпеці. Потім знайдіть таке рішення, від якого виграють усі. Подбайте про те, щоб подібна ситуація не повторювалася в майбутньому.
Дитина вчиться керувати емоціями у вас. І ваш приклад дає їй зрозуміти, що емоції – це невід'ємна частина людини й ними можна керувати. Прислухайтеся до них, але не давайте влади над собою. Зрештою, це всього лише почуття.
Джерело: Розвиток дитини
