Як привчити дітей читати влітку?
А ваші учні чи діти читають улітку? Ми знаємо п’ять секретних технік, як за канікули зростити справжнього читача. Спойлер: на допомогу приходять сучасні технології. А дорослий має лише інвестувати трохи свого часу в корисне літнє дозвілля дітей.
1. Літні відеоогляди книжок
Переліки літератури на літо? Не всі діти сприймають їх із натхненням. Але якщо перетворити враження від читання у відеоогляди для однокласників та друзів чи у відеоблог читача — це здається не обов’язком, а привабливою ідеєю. Допоможе легко все оформити, наприклад, платформа Flipgrid, яку використовують для такої мети в американських школах. Про цей досвід пише інтернет-видання Edutopia.
Flipgrid — це проста у використанні платформа, яка дозволяє записувати відео від 15 секунд до півтори хвилини і на ноутбуках, і на телефонах. Учитель створює таку собі мережу, в якій поєднані всі відеоповідомлення учнів. Таке подання робить картину цілісною, ніби діти створюють спільний проєкт.
Можна запропонувати кілька варіантів. Скажімо, спочатку діти читають різні твори з літнього переліку, а потім діляться враженнями щодо прочитаного. Тоді мережа виглядатиме як анонси для тих, хто ще не читав, а також як огляд: що є найцікавішим з усього запропонованого. Коли ми збираємо це в одній темі, можемо побачити різноманітність думок і позицій. Огляд книг може зацікавити інших учнів.
Можна також працювати над кожною окремою книжкою: учні домовляються і читають одночасно. Діти ділять між собою літературних героїв, і кожен висловлює свою думку щодо обраного персонажа. Можна навіть говорити від його імені. Наприклад: «Я, Гарі Поттер, кмітливий, сміливий та завжди виручаю друзів». «Я, Герміона Грейнджер, дуже розумна та обачлива дівчинка». Перед нами — презентація персонажів книжки, яка може зацікавити тих, хто ще не читав. А якщо героїв не вистачає? Тоді можна додати символи. Наприклад, у «Казці про втрачений час» Є. Шварца це може бути час, а у творі Дж. Крюса «Тім Талер, або Проданий сміх» це — сміх.
Відео можна ділитися, розміщувати на сайті, але працювати з ним може лише автор та вчитель, адже існує кілька рівнів безпеки, щоб учні працювали конфіденційно. Вчитель (або хтось з батьків, хто організує такий собі літній віртуальний клуб читачів) бачить повну картину активності дітей. Він може відстежувати роботу, втручатися, якщо хтось використовує цей інструмент неналежним чином. Дорослий може оцінити відео, написати пораду і навіть внести деякі корективи. У дітей є змога не лише дивитися відео одне одного, а й залишати коментарі. Це може стати приводом для онлайн-обговорень.
2. Найкращі уривки з екранізацій
Перший крок цікавості до читання — дивитися фільми, зняті за заданими книжками. Та й ті, хто спочатку прочитав твір, залюбки подивляться, як сюжет подано у кіноформаті. Стисла відеопублікація своїх вражень — також цікавий досвід. Доведеться обрати кадри, які найбільш запам’яталися, та прокоментувати їх самостійно. А якщо домовитися прочитати книжку та виділити саме ті моменти, які в екранізації подані інакше, ніж в оригіналі, такий пошук може перетворитися на захопливе колективне змагання. Щоправда, це досить складне завдання, воно підходить для підлітків.
Чудове доповнення: під’єднати до мережі учнів молодшої школи. У цьому разі слід заздалегідь попередити, щоб тінейджери знімали те, що зрозуміло та підходить за віком для менших дітей. Коли учні діляться своїм розумінням книг, їхня насолода стає зразком для молодших читачів. Відео може зменшити тривогу, яку, скажімо, випускники початкової школи можуть відчувати під час переходу до 5-го класу. Замість тривоги з приводу важких і нудних завдань, вони сприймають майбутнє навчання з приємним очікуванням. Коли вони бачать захват підлітків, ладні одразу зануритися в читання нових та більш дорослих книжок.
3. Матеріали юних детективів
Для заохочення в початковій школі підійдуть книжки з детективним сюжетом. У переліку літератури на літо можна знайти дитячі детективи В. Нестайка, відшукати детективну складову у творах Дж. Роулінг про Гаррі Поттера.
До програмних книжок можна додати трохи розбишацтва: наприклад, І. Будз «Детективне агентство кота Макса», серії книжок Д. Мельникової «Розбишацький детектив», А. Бачинського «Детективи в Артеку», Г. Вдовиченко про 36 і 6 котів-детективів, А. Кокотюхи про детектива-гімназиста, Й. Хорста «Детективне агентство», Ю. Пресса «Знайди злочинця», С. Стівенсона про юну розслідувачку Агату Містері, Ю. Баншеруса про детектива Квятковського.
Приємна особливість цього методу: діти мають ділитися враженнями, ідеями, підозрами під час читання, а не очікувати завершення книги. Вони працюють як партнери-детективи, як одна велика команда, інформуючи одне одного про підказки та підозрюваних. Окрім того, щоб робити прогнози щодо подальшого сюжету, вони ставлять одне одному запитання на зразок «Чому цей персонаж підозрюваний?» і обмінюються яскравими моментами. Діти завжди раді обговорити, чому підозрюваний не може бути злочинцем або які нові докази вони помітили. Відео може бути справою на одного персонажа чи списком підозрюваних, а ще збіркою всіх секретів та підказок. Інколи діти пропонують стратегії розслідування.
Це не лише підвищує насолоду від читання, а й розвиває грамотність, уміння уважно читати та коментувати, аналізувати та прогнозувати, прокачує ораторські та цифрові навички. Діти збагатять свій словниковий запас новими словами: «здогадки», «гіпотези», «версії», «підозри».
4. Створення буктрейлера
Це вже перехід до справжнього блогерства. Буктрейлером називають коротке відео, яке рекламує книжку, має зацікавити чи здивувати майбутнього читача, привернути увагу до сюжету та героїв. Завдання більше до снаги підліткам, але і менші діти можуть спробувати свої сили. Зазвичай вони додають завантажені зображення з інтернету та смайлики, зображення з розділу ефектів Flipgrid, мотиваційні повідомлення. Усе це допомагає оригінально оформити відео.
Також діти розповідають або навіть читають діалоги з твору. Деякі з них відкривають у собі акторські здібності, почуваються природно. Але не варто критикувати й тих, хто читає з карток, для них це теж великий крок в ораторстві. Після запису відео дорослому варто організувати обговорення лише позитивних моментів: хто з учнів що цікавого показав у своєму буктрейлері, чим він сподобався глядачам.
Запис коротких відеоповідомлень допоможе учням лаконічно формулювати думки, застосовувати це вміння згодом під час написання есе.
5. Відгадка за «віддзеркаленим» сюжетом
Урізноманітнити серйозний підхід може весела гра, яку полюбляють у США учні початкової школи та підлітки. Для цього автор відео записує історію, в якій зображено всім відомий сюжет книги, але ключові моменти змінено на протилежні. Скажімо, у давнину дві родини дуже сильно товаришують і прагнуть одружити сина та доньку. Але молоді люди терпіти одне одного не можуть. Та все завершується щасливим фіналом. Що це? Відзеркалений сюжет «Ромео та Джульєтти» Шекспіра.
Для початкової школи можна запропонувати інший варіант, який простіше реалізувати. Події не треба змінювати на протилежні, але вони відбуваються в майбутньому чи на іншій планеті. Така фантастична атмосфера приваблює дітей цього віку. Скажімо, відео про космонавта, у якого зламався космічний корабель і який самотужки виживає на планеті з чудернацькими рослинами і тваринами. Це — фантастична версія твору Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо». А складний процес приручення лютого вовка з планети Мау — це дитяча версія історії Дж. Лондона про вовка Біле Ікло.
Не варто боятися відходити від оригіналу. Так дитина і читає із захватом, помічає елементи сюжету та найкращі моменти, майстерність автора, і її фантазія розвивається.
Джерело: Освіторія
