Словник бербарʼєрної мови: дитина з особливими освітніми потребами
В Україні кожен має право на освіту. Проте потреби у всіх різні, оскільки кожна людина - і дорослий, і дитина індивідуальні та неповторні.
Є дітки, що потребують більшої уваги й окремий підхід для опанування навчальної програми. Причому це не «довічно», а частіше за все тимчасово – через хворобу, сімейні обставини тощо. Розберімося, який термін варто використовувати для таких діток.
Коректно: дитина з особливими освітніми потребами (ООП)
Некоректно: «особлива дитина», «інклюзивна дитина», «дитина з інклюзією», «інклюзятко».
Хто такі діти з ООП?
Це діти до 18 років, яким потрібна додаткова підтримка в навчанні.
Хто може мати ООП:
діти з інвалідністю;
діти з родин у складних життєвих обставинах;
безпритульні діти, діти-сироти;
діти, що живуть із ВІЛ/СНІД;
діти з дислексією, дисграфією чи дискалькулією;
ті, хто тимчасово випав з навчання через хворобу.
Важливо: слово «особливий» тут уживається лише у сполученні «особливі освітні потреби». Тобто ми характеризуємо не дитину, а її потреби.
І завжди пам’ятаємо просте та важливе правило безбар'єрної мови - спочатку говоримо про людину, а вже потім про її риси.
Джерело: Управління Державної служби якості освіти у Сумській області
