Не бачились 4 місяці: Робимо родинне онлайн-спілкування дійсно якісним
Чимало родин ще жодного разу не бачились від початку війни. Чи можна вважати чотири місяці достатньо довгою розлукою, що може погіршити комунікацію в родинах? Разом із психологом розберемося, які «дзвіночки» мають насторожити батьків під час онлайн-спілкування дитини з рідними. Та навчимося будувати максимально якісну комунікацію.
Наталія Смірнова, психологиня
«Тривожні дзвіночки» в спілкуванні online: що має насторожити?
– 4 місяці це не критичний термін для побудови якісної комунікації на відстані, але підтримувати теплий контакт може ставати важче, – розповідає психологиня Наталія Смірнова. – Перші два місяці ми витратили на «перелаштування», вчилися заповнювати порожнечу від нестачі живого контакту й по-новому розподіляти обов’язки. Адже жінки за кордоном взяли на свої плечі чимало чоловічих функцій.
А зараз важливо не пропустити «тривожні дзвіночки» в спілкуванні дитини з татом та іншими значущими членами родини. Це коли ви помічаєте, що дитині стає нецікаво спілкуватись, вона відповідає однотипно, намагається якнайшвидше завершити розмову та повернутись до ігор. Чи раз за разом просить перенести спілкування на інший день – мовляв, нічого цікавого за ці дні не трапилось. Ще один нюанс, який не стосується спілкування онлайн, але теж має насторожити – дитина малює родину, але татусь чи інші значущі члени родини зображені геть маленькими чи взагалі відсутні. Це означає, що зв’язок із таким членом родини поступово слабшає.
7 кроків для побудови якісної комунікації
Дійсно, «вау-подій», про які можна довго й цікаво розповідати, в життях родин зараз небагато. Натомість є щоденна рутина. Але нам потрібно налагодити якісну, регулярну комунікацію. Що для цього зробити?
- Чітко визначити час, коли дзвонить тато чи рідня.
«Ми зідзвонюємося щодня, в проміжку часу з 17 до 18» або «Ми виходимо на відеозв’язок через день о 19 годині». За кілька тижнів зідзвони стануть новою звичкою для дитини, якщо цього не було раніше.
Адже тільки знаючи, що зустріч завжди відбувається за одним графіком, дитина зможе планувати свій день і не дратуватиметься, що її «відволікають» від цікавого заняття раптовими зідзвонами.
- Скоротити час розмов.
Якщо до цього дитина спілкувалась із рідними через скайп півгодини мінімум, скоротіть час онлайн-зустрічей 3-5 хвилин. І ні, це не замало. Саме цей проміжок часу моделює ситуацію «тато прийшов з роботи», коли рідні обмінюються новинами, запитаннями. Головне, щоб емоційний обмін відбувся.
- Щиро цікавитись життям дитини.
Якщо ви щодня починатимете зустріч онлайн зі слів «Ну як ти?», «Що там у тебе?» − дитині рано чи пізно стане нецікаво відповідати, і її відповіді стануть такими однобоко-прісними. Пропонуємо скористатись порадником «Сто ненудних запитань до дитини» та щодня обирати якесь цікаве запитання замість набридлого всім «Розкажи, як минув твій день». Ось приклади запитань, які розпалюють уяву та змушують мозок дитини працювати:
- Якби ти міг поставити запитання будь-якій дикій тварині, що ти запитав би?
- Як був би влаштований світ, якби люди не придумали війни?
- Якби у тебе була своя печера, що було б усередині?
- Яких винаходів не вистачає світові?
- Чого дорослі про тебе не розуміють?
- Онлайн-сторітелінг.
- Дуже цінно, щоб тато чи інші члени родини ділились життєвим досвідом та розповідали дитині історії зі своєї життєвої скарбнички. Розказуйте історії, коли бачите, що дитина сьогодні не особливо в гуморі, мовчить чи сумує. Запитайте, з чим це пов’язано та розкажіть історію зі схожим контекстом, де головний герой – ви.
- Основний вид зв’язку – відеодзвінки.
Знаючи любов сучасних дітей до коротких переписок в меседжерах, можна передбачити, що деякі дітлахи намагатимуться спілкуватись із рідними в улюблений спосіб – кількома реченнями на день та цілою ватагою різнобарвних смайликів. Але під час переписки в чаті дуже легко «заховатись», не витрачатись на емоції. Саме тому переписка має бути доповненням до «побачень» віч на віч. Особливо це важливо для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Наймолодші дітки навіть у режимі відео не одразу розуміють, що на екрані – тато. Дитина має спостерігати за тим, як змінюється зовнішній вигляд значущих близьких: тато відпустив бороду/поголив голову під нуль; бабуся пофарбувала волосся; старший брат відростив довгу шевелюру.
- Челенджі на тему захоплень та інтересів.
Кожна родина мала до розлуки низку інтересів – хтось разом збирав лего, конструктори, хтось ходив на танці, бокс чи до музичної школи.
Важливо підтримувати спілкування про ці захоплення, піжливлюючи його цікавинками. Це можуть бути завдання від тата для дитини зняти TikTok із танцем, грою на гітарі чи співами; домовленість про челендж – кожному дається кілька днів на виконання завдання, а потім кожен демонструє результат під час онлайн-зустрічі. А ще через раз можна певну справу робити разом «в прямому ефірі» – це теж додає азарту.
- Не приховувати емоції.
Якщо у тата чи інших членів родини був «поганий день», настрою немає, щось болить – не потрібно вдавати, що все прекрасно. Діти вас все одно «розкусять», а ось із довірою можуть виникати запитання. Малеча прекрасно відчуває і «зчитує» емоції дорослих. Будьте собою, говоріть про те, що вас хвилює чи засмучує.
А як у житті?
Катерина Кисельова, мама двох, головна редакторка «Освіторія медіа».
Я вважаю, що спілкування з рідними – джерело стійкості, стабільності, впевненості для дитини. А ще – відчуття опори. Кожна розмова має залишати по собі відчуття наповненості. У нас це відбувалось не завжди, і я зрозуміла, що для спілкування з рідними, які залишились в Україні, потрібні правила.
- Не частота зв’язку, а якість.
Якщо у дідуся й бабусі немає стабільного інтернет-зв’язку, не варто намагатись щодня з ними поговорити, багато разів перепитуючи, хто що сказав і намагатись зрозуміти «зажовані слова». Ми стали домовлятись, що зв’язуємось у конкретний день і годину, але в місці з надійним з’єднанням. - Година, але «тільки для двох»
Із чоловіком ми стали звіряти наші графіки та обирати для спілкування час, коли нас ніхто й ніщо не потурбує. Ми тут, у цій розмові. Всі інші справи відкладено. - Спершу суп, потім Zoom
Для якісного спілкування з рідними діти мають бути нагодовані, як би банально це не звучало. Адже син і донька приходять зі школи о 17.00 страшенно голодні, а в Україні в цей час 19.00. І от саме тоді рідні починали нам дзвонити. Після кількох таких випадків ми домовились: спершу діти повноцінно їдять і видихають після шкільних занять, а потім – дзвінки рідним. - Розводимо час для гаджетів і спілкування з рідними
Ми слідкуємо, щоб спілкування не відбувалось одразу після тривалої взаємодії з гаджетами. Треба, щоб підліток наситився соцмережами чи іграми, бо якщо перервати цю втіху – настрій під час відеодзвінка буде «не дуже». Так само я не обіцяю дітям гаджет, «щойно ви поговорите з рідними». Час у гаджеті не може бути обіцянкою чи «валютою» для розмови з сім’єю. - «Ні» конкуренції за увагу
Я стала помічати, що під час відеодзвінків до України син і донька починають «конкурувати» за увагу. Кожен щось емоційно розповідає, перетягуючи увагу на себе, а часом і перебиває іншого. Ми з чоловіком зрозуміли, що потрібно окремо виділити «слот» для бесіди з сином та окремо – з донькою. Так само і з іншими родичами. Відтак уникаємо нарікань «Мене менше слухали», «Йому дали більше часу». - Хизуймось!
Коли син навчився читати англійською в школі – дуже хотів цим похизуватись перед татом, і навіть одного разу під час відеодзвінка читав йому англомовну книжку. З великим азартом демонструє спортивні досягнення – переворот на перекладині, кількість відтискань або скільки він може набити баскетбольний м’яч. А коли ми переїздили на нові місця проживання за кордоном – обов’язково проводив для тата онлайн−екскурсію помешканням. Донька любить показувати свої конспекти, замальовки і навіть розпаковки покупок, як це зараз модно в соцмережах. - «Онлайнові» традиції родини
Навіть якщо спілкування проходить місяць за місяцем в онлайні, можна вибудувати традиції, які стосуватимуть лише вашої родини. Наприклад, коли у когось день народження, ми організовуємо грандіозний за кількістю учасників груповий дзвінок, шумно і багато спілкуємось. Емоції іноді через край! Також любимо робити скріншоти групових дзвінків – виходять дуже теплі і зворушливі фотографії.
Першоджерело: https://osvitoria.media/experience/ne-bachylys-4-misyatsi-robymo-rodynne-onlajn-spilkuvannya-dijsno-yakisnym/
