ЯК ПІДТРИМАТИ НАШИХ ДІТЕЙ У ЗІТКНЕННІ З ВИКЛИКАМИ ВІЙНИ
Попри наше бажання захистити дітей від жахіть війни - вона може залишити рани у їхній свідомості. І ранить війна по-різному: іноді рани видимі, вони на тілі, а іноді - в душі, пов'язані з пережитими психотравмуючими подіями.
Однак все може відбуватися по-іншому. Наукові дослідження виявили, що діти, стикаючись із випробуваннями, не обов'язково повинні мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати “посттравматичне зростання” - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих.
Вони можуть зростати у резильєнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше.
Допоможімо дітям давати собі раду зі стресом, змінами в житті, зберігати стійкість, і попри усі виклики - рости, розвиватися, вчитися.
У пораднику, який ми підготували, батьки дізнаються як:
- говорити з дітьми про війну;
- підтримати дитину, якщо її рідні на війні або зазнали поранення;
- підтримати дитину, якщо довелося переїхати через війну або якщо вона пережила психотравмуючі події;
- задіювати її до корисної діяльності;
- потурбуватися про себе;
- відновлюватися;
- та просто як усвідомлено бути поруч з дітьми, бути прикладом тощо.
Повний текст порадника ви знайдете за цим посиланням:
https://i-cbt.org.ua/.../Poradnyk-dlya-batkiv_pidtrymaty...
Війна не повинна скасувати дитинство, поставити на паузу розвиток, відтермінувати навчання.
Пам'ятаймо, що відчуття нашої люблячої присутності - найголовніший “термостат безпеки” для душі дитини.
Першоджерело: https://k-s.org.ua/news/