Що відбувається з мозком дитини у іншомовному середовищі?
Українські діти, що виїхали з мамами за кордон через повномасштабне вторгнення росії, опинились в іншомовному середовищі. Вони чують іноземну мову щодня, більшість намагається відповідати нею у школах, спілкуватися з однолітками. Що при цьому відбувається з мозком? Які переваги дає іншомовне середовище дитині? Та до яких проблем може призвести?
Які можливі негативні наслідки ?
Перенавантаження
Нове мовне середовище — це постійна нова інформація, незрозумілі слова, які інтелект або намагається перекласти, або переводить у розряд «білого шуму». Та хай там як, а навантаження на дитину велике. До того ж, як визначили вчені, люди поділяються на два типи. У тих, в кого більш провідною є права півкуля мозку, інтенсивне занурення у мовне середовище допомагає швидше засвоїти нові слова та не перевантажує. А ось тим, у кого більш провідною є ліва півкуля, краще дозоване спілкування з носіями мови та зосереджене навчання у класах, із викладачами та підручниками, коли інформація систематизована.
Чимало українських дітей за кордоном нині отримують забагато інформації ще й тому, що відвідують місцеві школи. Але оскільки родини планують повернутися, діти дистанційно продовжують вчитися ще й в українських школах. Подвійне навантаження дається взнаки. І найгірше при цьому не те, що вчитися стає важко. У дитини розвивається відчуття хронічної втоми.
Дистрес
Нейролінгвісти зацікавилися, що заважає біженцям вчити нову мову. У дослідженні, яке було опубліковане у журналі «Відкрита лінгвістика», вивчали ситуації сирійців, які втекли від війни та проживають у 9 країнах. З’ясувалося, що частина з них переживала ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) через побачені бойові дії, втрати, загрозу для життя. Декому з українських школярів за кордоном також, на жаль, може загрожувати цей розлад.
Але навіть якщо все добре, хронічний психологічний тиск нагадує про себе і заважає ефективно працювати. А тиск виникає через те, що від знання місцевої мови все залежить: спілкування, навчання, відчуття самостійності. У біженців є потреба якомога швидше опанувати її. Що більшого значення цьому вони надають, що більшої швидкості від себе чекають, відтак вищим є дистрес, а результати — нижчі.
Уповільнення когнітивних процесів
Поширене почуття дитини в іншомовному середовищі — це сором, з’ясували британські дослідники Лондонського Університету. Дорослі сприймають ситуації зазвичай більш адекватно. А дитині здається, що вона знову стала абсолютно некомпетентною, як коли була малюком. Усі навкруги знають мову, а вона — ні. Всі розуміють, що каже вчитель, окрім неї. Вона не зважає на те, що добре володіє рідною мовою. Особливо це дошкуляє, якщо в Україні старанно ставилася до занять.
Недарма кажуть: хочеться провалитися від сорому, зникнути. Якщо це почуття хронічне, воно змушує людину навіть на фізичному рівні сутулитися, ніби зменшуватися. А інтелектуальні процеси уповільнюються, дитина навчається не так легко, як раніше, здається не такою кмітливою, як була.
До того ж результату призводить підсвідомий супротив перебуванню у новій країні. Школяр на глибинному рівні відчуває: якщо гарно адаптуюся, нібито зраджую рідну країну, забуваю, що там зараз війна і як мені було там добре. Це ніби бажання сигналізувати: я не звідси. Дитина не дозволяє собі радіти та розслаблятися на чужині. Вона знаходить ірраціональний контроль над ситуацією: якщо я не розмовляю та тим паче не думаю іншою мовою, це гарантія, що скоро повернуся додому.
Тимчасове погіршення шкільної успішності
Так, попередніх факторів достатньо для таких наслідків. Утім, є специфіка. Вчені довели, що ази арифметики, читання та прописи краще вчити рідною мовою. І питання не в тому, наскільки добре розуміє дитина іноземну. Учні гірше справлялися з тестами з математики, якщо вивчали її у початковій школі не рідною мовою. У хлопчиків справи були гірші, ніж у дівчаток. Учені переконані: у початковій школі основні навички опанувати краще українською, хоча б дублювати те, що вчать у місцевій школі. А ось підлітки від 10 років можуть вчити предмети іноземною без зменшення ефективності.
Якщо базові знання та навички дати рідною мові (або продублювати), дитина отримає більш міцну основу для засвоєння додаткових знань, включаючи вивчення другої мови.
Як цьому зарадити?
Більшість вищенаведених реакцій залежить від характеру дитини та підтримки дорослих. Нагадуйте, що син чи донька — розумна дитина, якій нічого соромитися, нагадуйте про усі її досягнення. Попросіть уявити, як би почувалися нові однокласники в українській школі, не розуміючи мову. Запевнюйте, що мову можна вивчати у зручному темпі, з комфортом, не підганяйте.
А ось від перевантаження вчені радять прості, дієві рецепти. Коли мозок учня перевантажений, активується амигдала — ділянка мозку, в якій зароджується страх та тривога. Нові знання більше не проходять через префронтальну кору мозку та не засвоюються. Навіть якщо учні не відчувають додаткового стресу, настає момент, коли амигдала перевищує свої можливості для ефективної передачі інформації. Ми відчуваємо, що слід відпочити від інтелектуального навантаження.
Нейромедіатори — це хімічні речовини, які передають повідомлення від однієї нервової клітини до іншої. Вони знаходяться в обмеженій кількості й швидко виснажуються при перевтомі.
Пересічна дитина в іншомовному середовищі почувається так, як кожен із нас після тривалої інтелектуальної праці. Тож слід просто давати часто відпочивати мозку. Дитині може здаватися, що відпочити має тіло: вона може валятися у ліжку, мало рухатися. Але потребує вона не цього.
Найкращий відпочинок для мозку — приємна фізична активність: рухливі ігри (навіть для підлітків), танці, прогулянки, співи з рухами, ігри з домашніми улюбленцями. Втім, йдеться не про заняття спортом, а лише про рух, що приносить задоволення.
Які переваги занурення в іншомовне середовище?
Мозок накачується, як м’язи
Якщо подолати проблеми, які є на початку, надалі — самі лише позитивні результати: двомовність розвиває робочу пам’ять та активізує невербальний інтелект. Це перевірили британські вчені з Единбурзького університету. Вони переконані: засвоєння більш ніж однієї мови дає поштовх для розвитку інтелекту. Вдосконалюється навіть структура мозку дитини: збільшується гіпокамп, ділянки, що відповідає за слух, ущільнюються нейрони. Все це дає змогу швидше засвоювати нову інформацію. Мозок, як м’язи спортсмена, адаптується до великого когнітивного навантаження.
Мови стане вивчати значно легше
Той, хто потрапив у іншомовне середовище у дитинстві (до 17 років), не лише швидше, ніж дорослі, вивчає місцеву мову, а ще й пристосовується до вивчення інших іноземних мов. Раніше вчені вважали, що це трапляється виключно з дошкільнятами. Дослідники з Гарвардського університету спростували це: для вільного володіння іноземною мовою необхідно почати говорити нею до 17 років. Якщо ж це станеться у початковій школі, покращуються стартові можливості для того, аби стати поліглотом.
Розвиваються навички комунікації
Соціально-емоційний розвиток дитини покращується в іншомовному середовищі, доводять фахівці Гарднер-Веб Університету (США). Спочатку спроби зрозуміти інших без знання мови, а потім здатність переходити з однієї мови на іншу розвиває більшість soft skills: емоційний інтелект, навички комунікації, вміння працювати в команді, цілеспрямованість, саморегуляція, емпатія, здатність розуміти точку зору інших. А це приносить у дорослому віці успішність, надійне працевлаштування, міцні стосунки, почуття задоволеності життям.
Джерело:
