Як допомогти дитині не втратити бажання вчитися
Навіть під час війни життя триває, і наші діти потребують хоч якоїсь стабільності. Поміркуємо про те, як допомогти дитині не втратити бажання вчитися.
1. Необхідно розповісти дитині, що таке свобода. Спирайтеся на те, що у людини є п‘ять базових потреб:
- Їжа, вода, життя, здоров‘я.
- Любов, турбота, прийняття.
- Потреба в системі допомоги - мати того, до кого можна звернутися за допомогою і хто може допомогти.
- Потреба дотримуватися своїх кордонів, кордонів іншого.
- Потреба в самовираженні, у розвитку свого потенціалу.
На цих п‘яти потребах будується наша людська сутність.
2. Часто трапляється, що зараз важко задовольнити базові потреби в здоров'ї та безпеці, але будь-яка доросла людина розуміє, що без навчання, без самовираження неможливо стати особистістю. Але дитина не завжди з цим погоджується. Тому, щоб донести їй свою думку у розмові НЕ варто:
- нападати на дитину;
- критикувати її почуття;
- принижувати погляди;
- не доводити, що тільки ви правий.
Що варто проговорити з дитиною:
- чому ти так думаєш?
- де ти це почув?
- давай ще подумаємо.
- проаналізуймо ситуацію.
3. Головна мета навчання сьогодні – не засвоєння нових знань, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей. Жодних негативних оцінок, об’ємних домашніх завдань – навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.
4. Зараз складно контролювати своє життя як раніше. Тому важливо займатися повсякденною рутиною, створювати собі ритуали, робити щось, що можна контролювати хоча б частково. Оголошення повітряної тривоги дитина ніяк не контролює. А розв’язання прикладів з математики перебуває в зоні її контролю. Добре давати дитині вибір у процесі навчання. За можливості пропонувати кілька варіантів для виконання завдання. Це не примха, а можливість для дитини бодай щось вибрати, на щось впливати. Це маленька, але важлива нагода контролювати якусь ситуацію.
5. Заохочуйте свою дитину до всього, що пов’язане з творчістю. Малювання – найкращій спосіб зниження рівня тривожності. Хай малює будь-що і будь-як. Також можна ліпити з пластиліну, вирізати щось із паперу чи просто рвати його на шматочки і створювати композицію.
6. Педагогам не варто запитувати про почуття дитини. Пам’ятаймо, що травми потрібно торкатися дуже обережно, коли дитина готова до цього. Також варто пам'ятати, що будь-яка емоційна реакція зараз є нормальною: нормально злитися, боятися, бути «замороженим» чи постійно плакати, хотіти говорити або ж усамітнитися. Будь-який спосіб боротьби зі стресом зараз є відповідним.
7. Плануйте майбутнє. Мрійте та обговорюйте разом те, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.
Пам’ятайте, ви – незамінна людина в житті дитини. Для неї ви є опорою та острівцем безпеки. Найважливіше зараз для всіх нас – берегти себе і одне одного.
Автор - Тетяна Кирпотенко
Центр психологічної підтримки ОбійМи
